Форми і методи роботи

             Проблема наступності між початковою та середньою ланками освіти залишається актуальною. Основний принцип наступності та безперервності освіти це – системність,інтегрованість,єдність навчання та виховання. Я намагаюсь дотримуватись принципу наступності в навчанні між початковою та середньою ланками освіти при вивченні іноземних мов та не ставлю високих вимог до самостійності та відповідальності школярів без врахування їх вікових особливостей.

Початковий етап навчання іноземної мови у сучасному загальноосвітньому навчальному закладі надзвичайно важливий, оскільки цей період закладаються основи іншомовної комунікативної компетенції, необхідні та достатні для подальшого її розвитку й удосконалення. Тому підвищена емоційність, важлива роль образів у сприйманні та запам’ятовуванні нової інформації під впливом емоційних вражень і афективних переживань, що зумовлює забезпечення освітнього процесу яскравими та чіткими малюнками, фотографіями, які сприяють ефективнішому засвоєнню навчального матеріалу

У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмета. Разом з тим, навчання іноземної мови в початковій школі має свої особливості. Тобто діти в цьому віці краще запам’ятовують те , що для них яскраве та цікаве, нове. Вони живуть тим, що їх оточує, тож, на відміну від дітей старшого віку, вони ще не готові сприймати правила, пояснення, абстрактні розмови про закони мови. Тому завдання учителя є спробувати зробити уроки цікавими й динамічними. Матеріали, що застосовуються на уроці, повинні містити цікаві ігри. 

                       1.Гра «Ехо/Echo!»

У ч и т е л ь. Діти, ми з вами зараз ідемо в гори. Я вимовляю фразу, а ехо відгукується                      
                        2.Гра «Train»

Ця гра нагадує гру «Хоровод», лише діти стають одне за одним, взявшись за руки. Учитель називає слово. Учні повторюють це слово три рази. Так повторюємо усі вивчені слова. 
                            3.Гра «Ball»

Учитель називає слово «подорож» і кидає м’яч учневі. Той, піймавши, називає це слово англійською мовою, або навпаки.

                          4.Гра «World Clap»

Кожен учень має назвати одне слово до теми . Якщо учень правильно називає слово, учні плескають три рази в долоні, якщо помиляється – 1 раз.

                          5.Гра «Calendar»

Одна дитина, показуючи картинку, де зображена пора року, запитує в іншої дитини :What season is it? Якщо відповідь правильна, тоді запитання ставить той, хто виграв.

                         6.Гра «Collective Story»

Представники від кожної команди по черзі говорять по одному реченню. Той, хто не може придумати речення або повторює речення, вибуває з гри. Переможцем стає та команда, у якій залишиться більше учасників.

                         7.Гра «Who is the best ?»

Учнів ділимо на дві команди. Кожна команда домовляється, про який вид транспорту  вони підготують розповідь. Команда обирає оповідача. Наприкінці команди відгадують вид транспорту, про який йшла мова.

                         8.  Гра «Китайське шепотіння»

Гра проводиться з двома командами, у кожній не менше п’яти гравців. Вчитель пошепки говорить першому гравцеві в кожній команді одну і ту саму фразу. Можна брати фрази із віршів, які вивчалися протягом останніх уроків. Перший гравець шепоче її другому та ін. Виграє та команда, чия фраза у результаті буде найбільше наближена до оригіналу.

                        9.Гра «Закінчи словосполучення»

Один гравець починає словосполучення, другий повинен його продовжити й додати початок нового.

                       10.Гра «What I do cook?»

Учитель бере малюнки, на яких зображені продукти, необхідні для приготування якоїсь страви, і причіпляє їх на дошку, щоб малюнки були на зворотньому боці. Учні повинні поставити загальні запитання про те, які продукти є в учителя.

Оскільки, завдання повинні бути різноманітними, цікавими й практичними, тому учителі використовують mind-map.

Наприклад :

     У програмі з англійської мови зазначено, що основною метою вивчення іноземних мов є оволодіння мовленням. Тому перед учителями ставляться важливе завдання – допомогти учням розв’язати дві проблеми : що сказати і як сказати. Це можливо завдяки систематичній роботі за принципом «Від слова до речення». Тому використання тематичних підстановчих таблиць - є основою для організації всіх видів мовної діяльності.

На уроці дуже популярним є використання нетрадиційних форм роботи :

-          ребусів;

-          філвордів;

-          анаграм;

-          таємного коду.

 

 

 

 

Вартий уваги сучасних педагогів метод проектів як такий, що забезпечує цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси дитини. Проект цінний тим, що в ході його виконання школярі вчаться самостійно здобувати інформацію, отримувати знання й досвід пізнавальної й навчальної діяльності. У 4 класі учні готували проектну роботу по темі : «My family».   Дерево діти прикрашали малюнками та фотографіями. На уроці кожна дитина представляла свою роботу, розповідаючи про членів своєї родини.

Організація інтерактивного навчання в 5 класах передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, висловлювання своєї точки зору стосовно тієї чи іншої проблеми, спільне вирішення питання на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне,групове), де учень і учитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Отже, впровадження інтерактивного навчання – одне з провідних напрямків сучасної школи.

Якщо заняття в 5 кл  спрямоване на закріплення нового лексичного, граматичного матеріалу, можна використовувати метод „мозкового штурму”, роботу в парах, роботу в малих групах, метод незакінчених речень.

Дискусія - це активне висловлювання власних думок, тому без інтерактивності вона просто неможлива. Учні отримують можливість не тільки здобувати нові знання, а й використати, активізувати вже наявні. Дискусія ведеться між однолітками, учитель контролює тільки її хід, але не самий зміст, тобто вона стає сильним засобом самовираження, стимулом, мотивацією вивчення іноземної мови.
Мозковий штурм  - ця форма інтерактивної діяльності є чи не найбільш цікавою, захоплюючою і, головне, невимушеною. Існує факт, явище, поняття, що учні їх не знають чи не розуміють повністю. Тобто існує та сама «інформаційна прогалина» в знаннях учнів і заповнити її — мета вчителя. Учитель може просто підказати учням і вірну відповідь, позбавивши їх, таким чином, можливості використати наявні в них знання й бажання спромогтися знайти відповідь самостійно. Він також може шляхом питань, натяків, логічних висновків, висловлювань довести їх до самостійного усвідомлення ідеї, факту, тобто заповнення «інформаційної прогалини». Саме цей вид роботи й називається «мозковий штурм».
                                                            Робота в групах.
У групових формах роботи присутня подвійна спрямованість. Учні працюють у групі однолітків, де вони можуть досить вільно висловити свої думки, мобілізувати знання, проявити творчий, організаторський та лідерський потенціал. Після закінчення роботи групи починають - дискутувати, обмінюватися думками та аргументами. Таким чином, до роботи залучається ще й подвійна мотивація: мотив прояву особистості та самоствердження в групі та мотив досягнення колективної мети, що повинна бути доцільнішою, ніж в іншої групи. Завдання, що отримують групи, можуть бути як різними, так і однаковими. Склад груп теж повинен бути приблизно рівним за силою, щоб стала можливою об'єктивна оцінка роботи .

Враховуючи психологічні та фізіологічні особливості дітей   середнього шкільного віку,  одним з ефективних прийомів забезпечення інтересу дітей до навчання, їх активності та працездатності є використання прислів’їв та приказок. На початковому етапі можна звертатися до прислів’їв та приказок для роботи на фонетичному рівні. Вони допомагають у вимові окремих складних голосних та приголосних, особливо тих, що відсутні в рідній мові. Замість окремих слів та словосполучень можна запропонувати спеціально підібрані прислів’я та приказки, які впродовж двох-трьох уроків повторюються, чим корелюється вимова відповідного звука. Такий вид роботи є також розрядкою для дітей.

                                       ІСТОРІЇ З ПРИСЛІВ’ЯМИ.
             Вчитель читає вголос невелике оповідання. Учні повинні перекласти і переказати його і визначити, яке прислів’я може бути поставлене як заголовок до цього оповідання. Учні можуть також самі вибрати прислів’я і придумати оповідання на тему цього прислів’я.

Під час розвитку фонетичних навичок і тренування правильної вимови та артикуляції, виконуючи фонетичні вправи, учні готуються до слухового сприйняття слів, словосполучень, диференціації та виокремлення певних звуків та їх звукового відтворення. Ці вправи стають невід’ємною  ланкою в розвитку навичок аудіювання.

                               ГРА ДЛЯ НАВЧАННЯ АУДІЮВАННЮ.
І. Творчий диктант.
Учитель диктує окремі речення /слова, фрази, розповідь/, а учні малюють те, що чують. Потім роблять підписи під малюнками /слова, фрази, речення, розповідь/. В даному випадку паралельно вирішується завдання навчати письму.

                                 ГРА  ДЛЯ НАВЧАННЯ ЧИТАННЮ.
НАЙДИ ЗАГОЛОВОК.
Учні діляться на 2 підгрупи: одна група отримує статті /тексти/ без заголовків, а друга - багато заголовків. Члени першої групи знайомляться зі змістом своїх статей /текстів/, а члени другої вивчають отримані заголовки. Потім учні першої групи розповідають, про що їх статті, а слухачі другої слухають і пропонують їх заголовки, пояснюючи свій вибір. їх партнери можуть погодитись або ні.
Віднови текст (статтю).  
І варіант.
Кожний учень отримує текст /статтю/ без початку, кінця або середини, знайомиться із змістом і намагається догадатись, про що могла б іти мова в тому уривку, який у нього пропущений. Розповідає і потім находить на столі вчителя той, який йому потрібний.
Перемагає той, хто виконав завдання першим.
Кожний учень отримує уривок тексту /статті/ і знайомиться із його змістом. Потім всі учні спілкуються, розповідаючи зміст свого уривку і відновлюють логічну послідовність всього тексту /статті/.

Обов’язковим для роботи на уроках іноземної мови є використовування технічних наочних засобів. Звукозапис дає змогу дітям чути мову в оригіналі. А оскільки у дітей молодшого та середнього  віку гарно розвинута здібність до імітації, це впливає на їхню вимову та на вміння сприймати мову на слух. Використання дисків  доцільне як на уроках, так і вдома. Це створює умови для роботи кожного учня індивідуально..

При формуванні лексичних навичок педагог повинен, перш за все, на початку вивчення нової теми  дуже вдумливо підійти до введення нових ЛО  . Основне завдання тут – допомогти дітям усвідомити, що лексика потрібна їм для спілкування. Значення нового мовного знаку слід розкривати за допомогою різноманітних наочних засобів. Подаючи на заняттях певний матеріал, бажано кожне нове слово пов'язувати з конкретним образом. Нова лексика може вводитися лише на основі відомої лексики. У ході вивчення іноземної лексики педагог має допомагати дітям знаходити зв'язок між уже відомою та новою лексикою.

                          ІГРИ ДЛЯ НАВЧАННЯ МОВЛЕННЮ.
ОПИШИ ІЛЮСТРАЦІЮ.
     Всі учасники по черзі говорять одне речення по змісту ілюстрації, дотримуючись логіки мовлення. Переможець той, чиє речення буде останнім.
ПОЛІТІНФОРМАЦІЯ.
     Група ділиться на 2 команди. Жеребок визначає, хто буде говорити першим. На протязі 5 хвилин кожний член команди повідомляє про одну подію, а останній в команді узагальнює всі події, доповнюючи своє.
      Перемагає команда, яка вклалася у визначений час, використавши максимум активних слів і виразів, яка допустила найменшу кількість граматичних помилок.
ХТО СЛІДУЮЧИЙ?
     Всі учні; крім одного, отримують набір карток зі словами, фразами з прочитаного раніше тексту, за допомогою яких повинні переказати ту частину тексту, до якої вони відносяться. Всі учні слідкують один за одним і за логікою викладу, так як кожний повинен визначити своє місце в розповіді /переказі/.
      Той, хто не отримав картки, являється контролером і слідкує за ходом і логікою викладу. В кінці він робить висновки.
ЩО? ДЕ? КОЛИ?
      Кожний учень, по черзі, називає факт якого-небудь випадку. Завдання: відгадати сам випадок /подію/ і пригадати /придумати/ інші факти, які були б із ним пов’язані

Комунікативна методика припускає навчання граматики на функціональній та інтерактивній основі. Це означає, що граматичні явища вивчаються не як «форми» та «структури», а як засоби відображення певних думок, відносин, комунікативних намірів.

Відомо, що тренування учнів у використанні граматичних структур, яке потребує багатократного їх повторення, стомлює дітей своєю одноманітністю, а затрачені зусилля не приносять швидкого задоволення. Зробити нудну роботу більш цікавою допоможуть ігри.

  ДІЄСЛІВНЕ ЛОТО.
Воно може мати декілька видів.
1.Лото слабких /правильних/ дієслів.
На картках-дієслова на іноземній мові, на фішках - на українській мові або навпаки.
Гра проводиться так.
Вчитель називає дієслово по-українськи. Учень повинен знайти його на картці, правильно прочитати на іноземній мові та назвати його основні форми.
2.Лото сильних /неправильних/ дієслів.
На фішках - дієслова в інфінітиві. На картках - у минулому часі. Вчитель /сильний учень/ називає дієслово в інфінітиві. Учні повинні знайти його у себе, правильно вимовити та назвати третю форму дієслова.
Лото "ПРИКМЕТНИКИ".і т.д.

1. Routines. ( Вживання Present Indefinite для опису звичних, постійних дій.)

1. За 5 хв. учні повинні описати повними реченнями щонайбільше дій, які вони виконують щодня, один раз на місяць, один раз на рік.

2. Потім вони об’єднуються в групи по 4 – 5 чол. і зачитують ці речення вголос. Якщо ще хтось із членів групи описав таку саму дію, то всі повинні вилучити це речення зі свого переліку.

3. Зрештою у кожного залишаться в переліку тільки ті дії, які характерні для них особисто.

4. Представник кожної групи описує ці особливі дії від третьої особи:

Tania goes to ballet class every day.

Ihor doesn’t eat anything for one day every month.

5. У добре підготовленому класі члени інших груп можуть поставити запитання й отримати детальнішу інформацію про того чи іншого учня, який зацікавив їх своїми особливими діями.

2. Family Tree. ( Тема “Family”. Вживання присвійного відмінка іменника). Можливі два способи виконання цієї вправи:

1. Кожен учень повинен намалювати своє родинне дерево, вказавши імена, і пояснити родинні зв’язки.

2. Усій групі пропонується одне родинне дерево і вони повинні усно чи письмово встановити родинні зв’язки.

3. Якщо група добре підготовлена, то вправу можна ускладнити, запропонувавши одному учневі “читати” схему родинного дерева, а іншому — відтворити його на чистому аркуші зі слів партнера.

На середньому   етапі також допомагають таблиці. Вони слугують своєрідним підґрунтям для використання правил, сприяють виробленню навичок вжитку конкретного граматичного явища у мовленні, сприяють узагальненню та систематизації вивченого матеріалу.

Вивчення іноземної мови нерозривно пов’язане з прониканням у культуру її народу, оскільки мова і культура нероздільні. Як відомо, лінгвокраїнознавчий аспект спілкування передбачає обов'язкове ознайомлення учнів з системою уявлень про основні національні традиції, звичаї та реалії країн, мова яких вивчається, а також оволодіння учнями необхідним мінімумом етико-візуальних форм мовлення.

Для формування країнознавчої мотивації можна допомогти дітям встановити листування, обмін листівками, фотографіями з однолітками із Великої Британії.

Використання методу проектів.
Під методом проектів розуміється технологія реалізації діяльнісно-зорієнтованого підходу, в основі якої лежить система лінгвістичних комунікативних завдань, що становлять структуру дослідної діяльності проектування учнів. Програма з англійської мови рекомендує проводити роботу над проектами на практичних заняттях, чому сприяє характер запропонованої тематики .
Проектна робота, організація та кінцевий продукт якої наводяться як приклад, здійснюється  вчителями і учням   на уроках з англійської мови. Відповідною метою методу проекту є розвиток комунікативних та мовних навичок учнів на уроках з англійської мови у межах тематичного блоку . Завданнями проекту є такі:
1) ознайомити учнів з матеріалами за вказаною темою;
2) розвивати вміння переносити знання у практичну діяльність.
3) розвивати вміння учнів розробляти конкретні засоби практичного застосування набутих знань у своїй практичній діяльності
В основу проекту покладені наступні положення:
1. Метод проектів передбачає самостійність учнів у постановці проблеми, розробці детального плану її дослідженням та визначення кінцевого продукту проекту.
2. Проектна робота учнів має бути прагматично спрямованою на такий результат , який можна побачити, осмислити,застосувати у практичній діяльності та у формуванні іншомовної комунікативної компетенції школярів.